Пошук

Сальні залози та фактори себосекреції

Автор Ірина Капустяна

В останнє десятиліття в науковій літературі сальні залози називають «мозком шкіри». Це пов’язано не лише з їх характерною формою, але також і з багатофункціональністю цих структур. Відомо, що від стану та рівня активності сальних залоз залежить не лише здоров’я, але й краса та молодість шкіри. Секрет сальних залоз – себум, що є одним з основних компонентів захисного ліпідного бар’єру шкіри. Крім того, шкірне сало покращує еластичність шкіри, захищає її від дегідратації та УФ-випромінення, а також володіє антиоксидантними та бактерицидними властивостями [1]. Незважаючи на те, що стан та продуктивність сальних залоз знаходиться під впливом багатьох внутрішніх та зовнішніх факторів, існують базові механізми регуляції себосекреції.

В 1927 році Шур та Гольдфраб повідомили, що сальні залози працюють по принципу зворотного зв’язку. Це відкриття в 1938 році підтвердив ще один вчений – Емануель [2]. Вважалося, що як тільки себум видаляється з поверхні шкіри, сальна залоза починає активно його секретувати. Перша фаза секреції достатньо активна і шкірне сало продукується швидко. Та поступово цей процес сповільнюється і взагалі припиняється, коли ліпідний шар на поверхні шкіри досягає певного рівня. Пізніше це відкриття було багаторазово експериментально перевірено іншими вченими і так само багаторазово спростовано. На сьогоднішній день ми знаємо, що сальні залози працюють постійно [3, 4]. Так, рівень їх активності різний, але процес секреції шкірного сала – безперервний. Вже через 15 хвилин після видалення себуму з поверхні шкіри відбувається його виділення з протоки сальної залози з подальшим розподілом по поверхні шкіри [3]. Згідно з вищесказаним, здорова шкіра – це не матова шкіра, а з легким блиском себуму на її поверхні. Особливо про це повинні пам’ятати власники жирної шкіри. Адже ні виключення етапу очищення шкіри зі щоденної рутини, ні спроби висушити її спиртовмісними засобами не «вимкнуть» сальну залозу. При цьому проблема може ще й ускладнитися пошкодженням ліпідного бар’єру, зневодненням шкіри та додатковими запальними елементами.

Як же впливає щоденне очищення шкіри на роботу сальних залоз? Необхідно пам’ятати, що, видаляючи шкірне сало з поверхні шкіри, ми прибираємо лише незначну його частину. При цьому у фолікулярному резервуарі залишається достатня кількість попередньо сформованого себуму. Таким чином, сальна залоза не отримує сигналу, що всі її резерви вичерпані і потрібно більш активно синтезувати шкірне сало. Крім того, систематичне часткове видалення себуму призводить до більш рівномірного його просування по вивідній протоці та попереджує закупорювання пор.

Відомо, що шкірне сало, яке знаходиться в порах, змішується з кератиноцитами, окислюючись при контакті з повітрям, змінює консистенцію на більш щільну та набуває темного кольору. Як результат ми отримуємо проблему «чорних цяток». При щоденному правильному очищенні, залежно від типу та стану шкіри, ця проблема нівелюється або знижується рівень її вираженості. Необхідно зауважити, що зловживання механічними чистками проблему «чорних цяток» не вирішує, а часто навіть ускладнює. Такий спосіб очищення пор є достатньо агресивним та травматичним не лише для поверхні шкіри, але й для сальної залози в цілому. Під час механічної чистки відбувається видалення шкірного сала не лише з пори, але й з усієї вивідної протоки. При цьому видаляються й сальні нитки – необхідні фізіологічні структури, які сприяють виходу себуму на поверхню шкіри. Секреторний відділ сальної залози також травмується, особливо страждають кровоносні судини, які забезпечують його кровопостачання.


Незважаючи на те, що сальні залози працюють постійно, існує низка факторів, які впливають на інтенсивність їх роботи. До цих факторів відносяться:

  • Вік. Найбільш активний період роботи сальних залоз спостерігається в підлітковому віці. Після 20-річного віку рівень себосекреції знижується кожні 10 років: у чоловіків – на 23%, а у жінок – на 32% [5].

  • Стать. У чоловіків сальні залози більші, ніж у жінок, а рівень себосекреції – вищий [6].

  • Гормони. Сальні залози знаходяться під андрогеновим контролем. З цим пов’язане збільшення розміру їх секреторного відділу та підвищення рівня секреції в період статевого дозрівання [5, 6].

  • Час доби. Пік активності сальних залоз спостерігається в інтервалі з 12:00 до 15:00. Підвищення рівня секреції в цей час дозволяє максимально захистити шкіру від агресивного впливу ультрафіолету.

  • Пора року. У весняно-літній період сальні залози більш активні та мають більшу кількість зрілих себоцитів, ніж у осінньо-літній час.

  • Температура навколишнього середовища. Підвищення температури навколишнього середовища призводить до зниження в’язкості себуму та до його більш активного просування до поверхні шкіри.

  • Рівень потовиділення. Піт та шкірне сало – це важливі компоненти кислотної мантії шкіри. Змішуючись із себумом, піт знижує його в’язкість та сприяє більш рівномірному розподілу на поверхні шкіри. Крім того, поява жирного блиску на шкірі обличчя під час емоційного напруження також пов’язана з посиленням потовиділення, яке впливає на консистенцію себуму. Прямого впливу на роботу сальних залоз емоційний фактор не має.

Одним із факторів себосекреції також є ін'єкційно введена гіалуронова кислота. Під її впливом відбувається зменшення розміру сальних залоз, зниження їх секре3торної активності, а також зменшення кількості всіх ліпідів, які входять до складу себуму. Завдяки цьому екзогенна гіалуронова кислота може виступати хорошим себорегулятором при підвищеній жирності шкіри. З іншого боку ін’єкції гіалуронової кислоти в шкіру з пошкодженим ліпідним бар’єром можуть суттєво ускладнити цю проблему [7]. Подібний вплив на роботу сальних залоз має і ботулотоксин, який взаємодіє з мускариновими рецепторами сальних залоз та знижує рівень секреції шкірного сала [8].

Таким чином, сальні залози знаходяться під багатофакторним контролем, який визначає інтенсивність їх роботи. Це важливо враховувати при виборі методів корекції проблем, пов’язаних з порушенням себосекрецї. Крім того, необхідно пам’ятати, що систематичне м’яке очищение шкіри – це важлива складова домашнього догляду, яка не протирічить фізіологічним основам себосекреції.


  1. Smith R., Thiboutot D. Sebaceous gland lipids: friend or foe? – J. Lipid Res. 2008. 49, P: 271–281.

  2. Emanuel S., Mechanism of the sebum secretion. – Acta dermat.-venereol.1938.19: 1.

  3. Kligman W., An Investigation of the biology of the human sebaceous gland. – Journal of Investigative Dermatology. – March, 1958, Vol. 30, Issue 3. P:99–125.

  4. Niemann С.,1 Horsley V. Development and homeostasis of the sebaceous gland. – Seminars in Cell& Developmental Biology. 2012 October; 23(8). P:928–936.

  5. Thiboutot D. Regulation of Human Sebaceous Glands. – Dermatology foundation. 2004, 123. P:1–12.

  6. Fritsch M, Orfanos C., Zouboulis C. Sebocytes are the key regulators of androgen homeostasis in human skin. – Journal Invest. Dermatol. 2001; 116:793–800.

  7. Jung Y., Hwang C. Hyaluronic acid decreases lipid synthesis in sebaceous glands – Journal of Investigative Dermatology. 2017. 137

  8. Rho K., Gil C. Botulinum neurotoxin type A in the treatment of facial seborrhea and acne: Evidence and a Proposed Mechanism. – Toxins.2021, 13, 817.

0 переглядів0 коментарів